КРИТЕРІЇ ОЦІНЮВАННЯ
НАВЧАЛЬНИХ ДОСЯГНЕНЬ УЧНІВ
З УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ
І. Аудіювання (слухання — розуміння)
Перевірка аудіювання учнів здійснюється фронтально за допомогою тестових завдань. Перевіряється здатність учня сприймати на слух незнайоме за змістом висловлювання з одного прослуховування:
а) розуміти мету висловлювання; фактичний зміст; причинно-наслідкові зв’язки; тему й основну думку висловлювання; виражально-зображувальні засоби прослуханого твору;
б) давати оцінку прослуханому.
Для здобуття достовірних результатів тестування кількість варіантів відповідей на тестове завдання не повинна бути меншою від чотирьох. Запитання мають торкатися всіх зазначених вище характеристик висловлювання і розташовуватися в порядку наростання їх складності.
У п’ятому класі учням пропонуються 6 запитань з чотирма варіантами відповідей, 6-9 класах - 12 запитань з чотирма варіантами відповідей.
Матеріал для контрольного завдання є зв'язне висловлювання (текст) добирається відповідно до вимог програми для кожного класу.
Обсяг тексту для аудіювання орієнтовно визначається так:
Правильна відповідь на кожне із 6 запитань оцінюється двома балами, кожне із 12 запитань оцінюється одним балом. Оцінювання здійснюється з огляду на те, що за цей вид діяльності учень може одержати від 1 балу (за сумлінну роботу, яка ще не дала належного результату) до 12 балів (за бездоганно виконану роботу).
II. ГОВОРІННЯ Й ПИСЬМО (ДІАЛОГІЧНЕ Й МОНОЛОГІЧНЕ МОВЛЕННЯ)
ДІАЛОГІЧНЕ МОВЛЕННЯ
Під час оцінювання діалогу перевіряється здатність учнів:
а) виявляти певний рівень обізнаності з теми, що обговорюється;
б) демонструвати вміння:
- складати діалог відповідно до запропонованої ситуації й мети спілкування;
- самостійно досягати комунікативної мети;
- використовувати репліки для стимулювання, підтримання діалогу, формули мовленнєвого етикету;
- дотримуватися теми спілкування;
- додержуватися правил спілкування;
- дотримуватися норм літературної мови;
- демонструвати певний рівень вправності у процесі діалогу (стислість, логічність, виразність, доречність, винахідливість тощо);
в) висловлювати особисту позицію щодо теми, яка обговорюється;
г) аргументувати висловлені тези, ввічливо спростовувати помилкові висловлювання співрозмовника.
Зазначені характеристики діалогу є основними критеріями під час його оцінювання.
Матеріал для контрольних завдань добирається з урахуванням тематики соціокультурної змістової лінії чинної програми, рівня підготовки, вікових особливостей і пізнавальних інтересів учнів.
Орієнтовна кількість реплік зазначена в мовленнєвій змістовій лінії чинної програми з української мови в державних вимогах до рівня мовленнєвої компетентності учнів кожного класу.
Обсяг діалогу визначається так:
Під час оцінювання діалогу необхідно диференціювати репліки на розгорнуті (складаються з двох і більше речень) і нерозгорнуті (виражені одним реченням). Якщо репліки розгорнуті, то їх кількість зменшується. До вказаної кількості не зараховуються слова, що відносяться до мовленнєвого етикету (звертання, привітання, прощання тощо).
ВИМОГИ ДО ОЦІНЮВАННЯ ДІАЛОГУ
МОНОЛОГІЧНЕ МОВЛЕННЯ
Говоріння (усні переказ і твір); письмо (письмові переказ і твір)
Під час оцінювання монологічного мовлення учнів основної школи перевіряється їхня здатність:
а) виявляти певний рівень обізнаності з теми, що розкривається (усно чи письмово);
б) демонструвати вміння:
- будувати висловлювання певного обсягу, добираючи і впорядковуючи необхідний для реалізації задуму матеріал (епізод із власного життєвого досвіду, прочитаний або прослуханий текст, епізод із кінофільму, сприйнятий (побачений чи почутий) твір мистецтва, розповідь іншої людини тощо);
- ураховувати мету спілкування, адресата мовлення;
- розкривати тему висловлювання;
- виразно відображати основну думку висловлювання, диференціюючи матеріал на головний і другорядний;
- викладати матеріал логічно, послідовно;
- використовувати мовні засоби відповідно до комунікативного завдання, дотримуючись норм літературної мови;
- додержуватися єдності стилю;
в) виявляти своє ставлення до предмета висловлювання, розуміти можливість різних тлумачень тієї самої проблеми;
г) виявляти певний рівень творчої діяльності, зокрема:
- трансформувати одержану інформацію, відтворюючи її докладно, стисло, вибірково, своїми словами, змінюючи форму викладу, стиль тощо відповідно до задуму висловлювання;
- створювати оригінальний текст певного стилю;
- аргументувати висловлені думки, переконливо спростовувати помилкові докази;
- викладати матеріал виразно, доречно, економно, виявляти багатство лексичних і граматичних засобів.
Переказ. Переказ із творчим завданням
Матеріалом для переказу (усного/письмового) можуть бути: текст, що читається вчителем, або попередньо опрацьований текст; самостійно прочитаний матеріал з газети, журналу, епізод кінофільму чи телепередачі, розповідь іншої людини про певні події, народні звичаї тощо. Якщо пишеться переказ із творчим завданням, учням пропонується, окрім того, також завдання, що передбачає написання творчої роботи, обов’язково пов'язаної зі змістом переказу.
Обсяг тексту для переказу орієнтовно визначається так:
Обсяг тексту для стислого чи вибіркового переказу має бути у 1,5-2 рази більшим за обсяг тексту для докладного переказу.
Якщо для контрольної роботи використовуються інші джерела, то матеріал добирається так, щоб обсяг переказу міг бути у межах пропонованих для певного класу норм. Тривалість звучання усного переказу – 3-5 хвилин.
Обсяг творчого завдання до переказу, виконаного письмово:
Твір
Матеріалом для твору (усного/письмового) можуть бути: тема, сформульована на основі попередньо обговореної проблеми, життєвої ситуації, прочитаного та проаналізованого художнього твору; а також пропоновані для окремих учнів допоміжні матеріали (якщо обирається варіант диференційованого підходу до оцінювання).
Обсяг письмового твору, складеного учнем, орієнтовно визначається так:
У монологічному висловлюванні оцінюють його зміст і форму (мовне оформлення). За усне висловлювання (переказ, твір) ставлять одну оцінку – за зміст, а також якість мовного оформлення (орієнтовно, спираючись на досвід учителя і не підраховуючи помилок, − зважаючи на технічні труднощі фіксації помилок різних типів в усному мовленні).
Оцінюючи усне висловлювання, ураховують наявність відхилень від орфоепічних норм, правильність інтонування речень; у письмових висловлюваннях – наявність:
1) орфографічних і пунктуаційних помилок, які підраховуються сумарно, без диференціації;
2) лексичних, граматичних і стилістичних.
За письмове мовлення виставляють також одну оцінку: на основі підрахунку допущених недоліків за зміст і помилок за мовне оформлення, ураховуючи їх співвідношення.
Під час виведення єдиної оцінки за письмову роботу до кількості балів, набраних за зміст переказу чи твору, додається кількість балів за мовне оформлення, і їхня сума ділиться на два. При цьому якщо частка не є цілим числом, то вона закруглюється у бік більшого числа.
Вимоги до оцінювання монологічного мовлення
III. ЧИТАННЯ
ЧИТАННЯ ВГОЛОС
Перевірка читання вголос здійснюється індивідуально в 5-9 класах: учитель дає учневі текст, опрацьований на попередніх уроках, деякий час на підготовку і пропонує прочитати цей текст перед класом.
Матеріалом для контрольного завдання є знайомий учневі текст, дібраний відповідно до вимог програми для кожного класу; текст добирається з таким розрахунком, щоб час його озвучення (за нормативною швидкістю) окремим учнем дорівнював 1-2 хвилинам (для читання слід пропонувати невеликі тексти зазначених у програмі стилів, типів і жанрів мовлення, відносно завершені уривки творів або порівняно великий текст, розділений на частини, які читаються кількома учнями послідовно).
Одиниця контролю: озвучений учнем текст (швидкість читання у звичайному для усного мовлення темпі – 80-120 слів за хвилину).
Вимоги до оцінювання
Контрольна перевірка читання вголос у 10-11 класах не здійснюється.
ЧИТАННЯ МОВЧКИ
Перевірка вміння читати мовчки здійснюється фронтально за допомогою тестових завдань. У 5 класі учням пропонують 6 запитань за текстом з чотирма варіантами відповідей, у 6-11 класах – 12 запитань з чотирма варіантами відповідей.
Запитання повинні торкатися фактичного змісту тексту, його причинно-наслідкових зв’язків, окремих мовних особливостей (переносне значення слова, виражальні засоби мови тощо), відображених у тексті образів (якщо є), висловлення оцінки прочитаного.
Матеріалом для контрольного завдання є незнайомі учням тексти різних стилів, типів жанрів мовлення, що містять монологічне й діалогічне мовлення (відповідно до вимог програми для кожного класу). Текст добирається таким чином, щоб учні, які мають порівняно високу швидкість читання, витрачали на нього не менше 1-2 хвилини часу й були нормально завантажені роботою.
Обсяг текстів для контрольного завдання визначається так:
Оцінювання читання мовчки здійснюється за двома параметрами: розуміння прочитаного і швидкість читання. Розуміння прочитаного виявляється за допомогою тестової перевірки: правильна відповідь на кожне із 6 запитань оцінюється двома балами, а кожне із 12 запитань оцінюється одним балом (наприклад, вибір правильних відповідей на 12 запитань дає 12 балів).
Швидкість читання мовчки оцінюється із урахуванням норм, зазначених у державних вимогах до рівня мовленнєвої компетентності у мовленнєвій змістовій лінії програми з української мови для шкіл з українською мовою навчання для кожного класу.
Швидкість читання при виведенні бала за цей вид мовленнєвої діяльності враховується таким чином: бали 7-12 може одержати лише той учень, швидкість читання в якого не нижча, ніж мінімальний показник у нормативах для відповідного класу. Той, хто не виконує зазначених норм, одержує на два бали менше. Наприклад: за вибір 10 правильних відповідей учень 7 класу повинен одержати 10 балів; але якщо він читає зі швидкістю, меншою 120 слів за хвилину, то йому виставляється не 10, а 8 балів.
Загалом оцінювання здійснюється з огляду на те, що за цей вид мовленнєвої діяльності учень може одержати від 1 балу (за сумлінну роботу, яка ще не дала задовільного результату) до 12 балів (за правильні відповіді на запитання тестового характеру й належну швидкість читання).
Швидкість читання мовчки в кожному класі оцінюється з урахуванням таких норм:
ІV. ОЦІНЮВАННЯ МОВНИХ ЗНАНЬ І ВМІНЬ
Видами оцінювання навчальних досягнень учнів з української мови є поточне, тематичне, семестрове, річне оцінювання та державна підсумкова атестація.
Поточне оцінювання – це процес встановлення рівня навчальних досягнень учнів щодо оволодіння змістом предмета, уміннями й навичками відповідно до вимог навчальної програми.
Поточне оцінювання здійснюється у процесі поурочного вивчення теми. Його основними завдання є: встановлення й оцінювання рівнів розуміння й первинного засвоєння окремих елементів змісту теми, установлення зв’язків між ними і засвоєним змістом попередніх тем, закріплення знань, умінь і навичок. Формами поточного оцінювання є індивідуальне, групове і фронтальне опитування; виконання учнями різних видів письмових робіт; взаємоконтроль учнів у парах і групах; самоконтроль тощо.
Для контрольної перевірки мовних знань і вмінь використовуються завдання у тестовій формі, складені на матеріалі слова, сполучення слів, речення, груп пов’язаних між собою речень. Одиницею контролю є вибрані учнями правильні варіанти виконання завдань тестового характеру й самостійно дібрані приклади.
Оцінювання здійснюється таким чином, щоб за зазначену вище роботу учень міг одержати від 1 балу (за сумлінну роботу, яка не дала задовільного результату) до 12 балів (за бездоганно виконану роботу).
V. ОЦІНЮВАННЯ ПРАВОПИСНИХ (ОРФОГРАФІЧНИХ І ПУНКТУАЦІЙНИХ) УМІНЬ УЧНІВ
Основною формою перевірки орфографічної й пунктуаційної грамотності є контрольний текстовий диктант. Матеріалом є текст, доступний для учнів певного класу. Перевірка здійснюється фронтально за традиційною методикою.
Обсяг диктанту по класах:
П р и м і т к а. У визначенні кількості слів у диктанті враховують як самостійні, так і службові слова.
Для контрольних диктантів використовуються тексти, в яких кожне з опрацьованих протягом семестру правил орфографії та/чи пунктуації були представлені 3-5 прикладами. Текст записується учнем із голосу вчителя.
Диктант оцінюється однією оцінкою на основі таких вимог:
орфографічні та пунктуаційні помилки оцінюються однаково; виправляються, але не враховуються такі орфографічні й пунктуаційні помилки:
1) на правила, які не містить шкільна програма;
2) на ще не вивчені правила;
3) у словах з написаннями, що не перевіряються, над якими не проводилась спеціальна робота;
4) у передачі так званої авторської пунктуації.
Повторювані помилки (помилка у тому ж слові, яке повторюється у диктанті кілька разів), вважаються однією помилкою; однотипні помилки (на те саме правило), але в різних словах вважаються різними помилками;
розрізняють грубі й негрубі помилки; зокрема,
до негрубих відносяться такі:
1) у винятках з усіх правил;
2) у написанні великої букви в складних власних найменуваннях;
3) у випадках написання разом і окремо префіксів у прислівниках, утворених від іменників з прийменниками;
4) у випадках, коли замість одного знаку поставлений інший;
5) у випадках, що вимагають розрізнення не і ні (у сполученнях не хто інший, як....; не що інше, як...; ніхто інший не...; ніщо інше не...);
6) у пропуску одного із сполучуваних розділових знаків або в порушенні їх послідовності;
7) у заміні українських букв російськими;
п’ять виправлень (неправильне написання на правильне) прирівнюються до однієї помилки.
Нормативи оцінювання по балах:
Вимоги до виконання письмових робіт учнів
і перевірки зошитів з української мови
5—11-ті класи
Види письмових робіт
Основними видами класних і домашніх письмових робіт учнів з української мови є:
— класні й домашні вправи (домашні вправи не більше двох); якщо ж уроки спарені, то для виконання вдома пропонується 2 або 3 вправи;
— словникові диктанти (кількість слів: 12 — 5-ті кл., 24 — 6—7-ті кл., 36 — 9—10-ті кл., 48 — 11-ті кл.);
навчальні диктанти, твори й перекази;
самостійні роботи;
тестові завдання;
складання таблиць, схем, написання конспектів (в старших класах), робота зі словниками та інші види робіт, передбачені чинними програмами.
Кількість і призначення учнівських зошитів
• Кількість робочих зошитів з української мови визначається за класами:
5—9-ті класи — по два зошити;
10—11-ті класи — по одному зошиту.
Для контрольних робіт з української мови в усіх класах використовують по одному зошиту (тематичні контрольні роботи, контрольні диктанти, всі види контрольної мовленнєвої діяльності).
Для робіт з розвитку зв'язного мовлення (РЗМ) з української мови — по одному зошиту (навчальні перекази, твори...).
Зошити для контрольних робіт і розвитку зв'язного мовлення (мова) мають зберігатися в школі протягом всього навчального року.
Порядок перевірки письмових робіт
• Зошити для навчальних класних і домашніх робіт з української мови перевіряють:
в 5—6-х класах — двічі на тиждень (всі роботи);
в 7—9-х класах — 2—3 рази на місяць;
в 10—11-х класах — двічі на місяць.
Оцінку за ведення зошитів з української мови виставляють один раз на місяць у кожному класі окремою колонкою в журналі.
Виставляючи оцінку за ведення зошита з мови слід урахувати такі критерії:
наявність різних видів робіт;
грамотність (якість виконання робіт);
охайність;
уміння правильно оформлювати роботи (дотримання вимог орфографічного режиму).
• Ведення зошитів з української мови оцінюється від 1 до 12 балів.
Орфографічний режим
Записи в зошиті виконують кульковою ручкою з синім чорнилом чи його відтінками (для підкреслення членів речення, позначення значущих частин слова, оформлення таблиць, схем тощо використовують простий олівець).
Між класною й домашньою роботою пропускають два рядки (між видами робіт, що входять до складу класної чи домашньої роботи, рядків не пропускають).
Дату класної, домашньої та контрольної роботи з української мови в 5—11-х класах записують так: на першому рядку дату записують словами, а на другому — вид роботи (класна, домашня чи контрольна):
Сьоме лютого
Класна робота
• У зошитах для контрольних робіт з української мови в усіх класах записується дата й лише назва роботи:
Сьоме лютого
Читання мовчки (заголовок тексту)
Після заголовків, назв видів робіт, підпису зошита крапку не ставлять.
Зразок підпису зошита:
Зошит
для робіт з української мови
учня 9-Б класу
ЗОШ № 4 м. Одеси
Мельниченка Андрія
Зошит
для контрольних робіт
з української мови
учениці 6 класу
Старомаяцької ЗОШ
Шевчук Олени
Неправильний запис охайно перекреслюють (а не беруть у дужки чи витирають гумкою або замальовують коректором).
Записи учнівських робіт ведуться з верхнього рядка аркуша.
Технічні правила перевірки учнівських письмових робіт
• Усі записи, помітки й виправлення в учнівських письмових роботах слід виконувати ручкою з червоним чорнилом.
• Виявлені помилки позначають так:
орфографічні, пунктуаційні та граматичні помилки на вивчені вже правила підкреслюють горизонтальною рискою й на березі (полі) в цьому ж рядку вказують тип помилки І — орфографічна, V — пунктуаційна, г — граматична), помилки на ще не вивчені правила виправляють, перекреслюючи їх скісною (/) рискою й надписуючи потрібну літеру чи розділовий знак, вказують на березі (полі) тип помилки, проте її не враховують при остаточному визначенні оцінки;
лексичні (неточність у слововживанні, тавтологія, росіянізми тощо), стилістичні (стильова невідповідність дібраних мовних засобів, одноманітність дібраних мовних засобів тощо) та змістові помилки (логічні — втрата послідовності викладу, неправильний поділ тексту на абзаци; фактичні — неправильно вказано дату, власну назву тощо) підкреслюють горизонтальною хвилястою рисою й на березі (полі) в цьому ж рядку вказують тип помилки (л — лексична, с — стилістична, з — змістова).
Монологічне мовлення
Письмо (переказ, твір)
Оцінювання
У монологічному висловлюванні оцінюють його зміст і форму (мовне оформлення).
За письмове мовлення виставляють одну оцінку: на основі підрахунку допущених недоліків за зміст і помилок за мовне оформлення, враховуючи їх співвідношення.
Оцінюючи письмове висловлювання, враховують наявність:
орфографічних і пунктуаційних помилок, які підраховуються сумарно, без диференціації;
лексичних, граматичних і стилістичних.
Загальну оцінку за мовне оформлення виводять таким чином: до бала за орфографію та пунктуацію додають бал, якого заслуговує робота за кількістю лексичних, граматичних і стилістичних помилок, одержана сума ділиться на два.
Під час виведення єдиної оцінки за письмову роботу до кількості балів, набраних за зміст переказу чи твору, додається кількість балів за мовне оформлення і їхня сума ділиться на два. При цьому, якщо частка не є цілим числом, то вона закругляється у бік більшого числа.
Зразок:
3: «7»
МО : 10 — «4» = 7 балів
5 — «7» = «6»
Вимоги до виконання письмових і усних робіт учнів
загальноосвітніх навчальних закладів і перевірки зошитів
з української літератури
в 5—11-х класах
1. Види робіт з української літератури
1.1. Основними видами класних і домашніх письмових робіт з української літератури є:
відповідь на поставлене в підручнику або вчителем запитання;
написання навчальних класних і домашніх творів;
виконання самостійних творчих робіт (написання віршів, оповідань, есе; створення проектів, підготовка доповідей, рефератів тощо);
тестування;
складання планів (простих і складних);
— складання таблиць, схем римування, написання конспектів (в старших класах), робота з цитатним матеріалом, з літературними джерелами, додатковою науковою, критичною та словниково-довідковою літературою та інші види робіт, передбачені чинними програмами для базової та профільної школи.
1.2. Основними видами класних і домашніх усних робіт з української літератури є:
— виразне читання художніх текстів;
відповідь на поставлене в підручнику або вчителем запитання;
складання усних навчальних класних і домашніх творів різних жанрів і обсягу;
— читання напам'ять.
2. Види та кількість контрольних робіт.
Кількість та зміст контрольних робіт з української літератури визначається вчителем у відповідності до програм з української літератури та календарно-тематичних планів, але має бути в 5-9 кл. не менше шести на рік; в старшій профільній школі: рівень профільний (4 години на тиждень — філологічний напрям (профіль української філології) — не менше восьми, рівень академічний (2 години на тиждень — природничо-математичний, технологічний, спортивний, суспільно-гуманітарний, філологічний (профілі — іноземна філологія, історико-філологічний), художньо-естетичний напрями) — не менше шести на рік.
Основними видами контрольних робіт з української літератури є:
тест;
розгорнуті відповіді на питання;
твір:
в 5—8-х класах — обов'язковим є один контрольний твір на семестр (у першому семестрі п'ятого класу учні творів не пишуть);
в 9—11-х класах — два контрольні твори на семестр (один класний і один домашній).
3. Аналіз контрольних робіт.
Аналіз контрольних письмових творів виконують в робочому зошиті.
4. Кількість і призначення учнівських зошитів.
Кількість робочих зошитів з української літератури — по одному в кожному класі (в них учні виконують роботи, зазначені в п. 1.1).
Для контрольних робіт, з української літератури в усіх класах використовують по одному зошиту (в них учні виконують роботи, зазначені в п. 2.2).
Зошити для контрольних робіт мають зберігатися в школі протягом всього навчального року.
5. Порядок перевірки письмових робіт.
5.1. Зошити для навчальних класних і домашніх робіт з української літератури перевіряють раз на місяць в кожному класі.
Оцінку за ведення зошита з української літератури виставляють в кожному класі окремою колонкою в журналі і враховують як поточну до найближчої тематичної.
Виставляючи оцінку за ведення зошита з літератури, слід враховувати такі критерії:
наявність різних видів робіт;
грамотність (якість виконання робіт);
охайність;
уміння правильно оформляти роботи (дотримання вимог орфографічного режиму).
6. Орфографічний режим.
Записи в зошиті виконують кульковою ручкою з синім чорнилом чи його відтінками (для оформлення таблиць, схем тощо використовують простий олівець).
Між класною й домашньою роботою пропускають два рядки (між видами робіт, що входять до складу класної чи домашньої роботи, рядків не пропускають).
Дату класної, домашньої чи контрольної роботи з літератури в 5—9-х класах записують так: у першому рядку дату записують словами, а в другому — вид роботи (класна, домашня чи контрольна), наприклад:
Перше жовтня
Класна робота
В 10—11-х класах в зошитах з української літератури — інше оформлення: на березі зазначають дату цифрами.
У зошитах для контрольних робіт в усіх класах записується лише дата і назва роботи:
Перше жовтня
Усна народна творчість
6.4. Після заголовків, назв видів робіт, підпису зошита крапку не ставлять.
6.5. Зразок підпису зошита:
Зошит
для робіт з української літератури
учня 8-А класу
ЗОШ № 1 м. Одеси
Кучеренка Захара
Зошит
для контрольних робіт
з української літератури
учениці 10-А класу
Новопетрівської ЗОШ
Косенко Анни
6.6. Записи учнівських робіт ведуться з верхнього рядка аркуша.
7. Правила перевірки контрольних письмових творів з української літератури.
7.1. Усі виправлення, помітки і записи в учнівських роботах слід виконувати ручкою з червоним чорнилом.
7.2. Виявлені помилки позначають так:
в 5—11-х кл. — орфографічні, пунктуаційні та граматичні помилки на вивчені вже правила підкреслюють горизонтальною рискою або виправляють, а на березі в цьому ж рядку вказують тип помилки (| — орфографічна, v — пунктуаційна, г — граматична); помилки на ще не вивчені правила виправляють, перекреслюючи їх скісною рискою (/) й надписуючи потрібну літеру чи розділовий знак, але не враховують при остаточному визначенні оцінки;
в 10—11-х кл., особливо в класах філологічного напряму, зазначати лексичні помилки (неточність у слововживанні, тавтологія, росіянізми (тощо), стилістичні (стильова невідповідність дібраних мовних засобів, одноманітність їх тощо) та змістові помилки (логічні — втрата послідовності викладу, неправильний поділ тексту на абзаци, фактичні — неправильно вказано дату, власну назву тощо) підкреслюють горизонтальною хвилястою рискою й на березі в цьому ж рядку вказують тип помилки (л — лексична, с — стилістична, з — змістова).
З метою підвищення культурної компетентності учнівської молоді, досягнення належного рівня сформованості навичок самостійної роботи з книгою, здійснення критичного аналізу, переосмислення і творчої інтерпретації прочитаного рекомендуємо запровадити в 5—12-х класах ведення читацьких щоденників. Оцінка за ведення читацького щоденника виводиться учням один раз на семестр і виставляється в колонку без дати в журналі, враховується як поточна до останньої тематичної.
Потребує окремого коментаря питання щодо використання посібників, що містять календарно-тематичний план і конспекти (плани-конспекти) уроків. Учитель-словесник першої та вищої категорії може використовувати книжку для вчителя й не готувати окремий конспект для кожного уроку, якщо
посібник має гриф «Схвалено до використання в навчально-виховному процесі»;
від дати надання грифу посібнику минуло не більше п'яти років;
посібник має місце (відведені окремі рядки) для вписування додаткового матеріалу в зміст конспекту уроку (для реалізації творчого підходу словесника);
учитель може вносити свої коментарі, корективи, зауваження, тексти, вправи тощо.
Зауважимо, що вчитель, який має кваліфікаційну категорію «спеціаліст» та II категорію, повинен самостійно складати конспект (план-конспект) уроку з використанням матеріалів методичних посібників з метою формування й відпрацювання навичок моделювання уроків різного типу.
ІНСТРУКЦІЯ
З ВЕДЕННЯ КЛАСНОГО ЖУРНАЛУ УЧНІВ 5-11(12) КЛАСІВ
ЗАГАЛЬНООСВІТНІХ НАВЧАЛЬНИХ ЗАКЛАДІВ
1. Загальні положення
1.1. Цією Інструкцією визначається порядок ведення класного журналу та оцінювання навчальних досягнень учнів 5-11(12)-х класів загальноосвітніх навчальних закладів.
1.2.Дія Інструкції поширюється на загальноосвітні навчальні заклади всіх типів і форм власності.
2. Порядок ведення класного журналу
2.1. Загальні вимоги до ведення класного журналу.
Класний журнал (далі - журнал) - це обов'язковий документ загальноосвітнього навчального закладу, в якому фіксуються результати навчальних досягнень учнів, відвідування ними занять, стан виконання навчальних програм тощо.
Журнал має розділи:
І. «Облік відвідування»;
II. «Облік навчальних досягнень учнів»;
ІІІ. «Облік проведення навчальних екскурсій та практики»;
ІV. «Зведений облік навчальних досягнень учнів»;
V. «Облік проведення бесід, інструктажів, заходів з безпеки життєдіяльності»;
VІ. «Загальні відомості про учнів»;
VІІ. «Зведена таблиця руху учнів класу та їх досягнень у навчанні»;
VІІІ. «Зауваження до ведення класного журналу».
Журнали класів на одній паралелі позначаються цифрами і відповідними літерами українського алфавіту, наприклад: 5-А клас, 5-Б клас, 10-А клас, 10-Б клас тощо.
Розподіл кількості сторінок для навчальних предметів та курсів за вибором відповідно до робочого навчального плану загальноосвітнього навчального закладу з урахуванням поділу класів на групи при вивченні окремих предметів і профільності навчання здійснює керівник навчального закладу або його заступник з навчально-виховної роботи.
Ведення журналу здійснюється класним керівником та вчителями. Вони несуть особисту відповідальність за своєчасність, стан і достовірність записів.
Записи в журналі ведуться державною мовою. З іноземних мов частково допускається запис змісту уроку та завдання додому мовою вивчення предмета.
Записи проводяться чорнилами (пастою) одного (чорного або синього) кольору, чітко й охайно. На сторінках журналу не допускаються будь-які виправлення. У разі помилкового або неправильного запису поряд робиться правильний, який засвідчується підписом керівника навчального закладу та скріплюється печаткою.
Класний керівник заповнює розділи: І "Облік відвідування"; V "Облік проведення бесід, інструктажів, заходів з безпеки життєдіяльності»; VІ "Загальні відомості про учнів"; VII «Зведена таблиця руху учнів класу та їх досягнень у навчанні" та переносить до розділу IV "Зведений облік навчальних досягнень учнів" наприкінці семестрів та року оцінки з відповідних предметних сторінок.
У розділі І "Облік відвідування" відсутність учня (учениці) записується у вигляді дробу, чисельник якого вказує на причину відсутності (н - відсутність учня (учениці), хв - відсутність через хворобу), а знаменник - на кількість пропущених уроків. Наприкінці кожного семестру та навчального року підбивається підсумок загальної кількості пропущених учнем уроків.
Відсутність учня (учениці) на уроці позначається літерою н.
У розділі II "Облік навчальних досягнень учнів" класний керівник записує в алфавітному порядку прізвища та імена учнів, назву навчального предмета відповідно до навчального плану, прізвище, ім'я та по батькові вчителя, який його викладає.
Дата проведення занять записується дробом, чисельник якого є датою, а знаменник - місяцем поточного року. Наприклад, 04/09 означає, що заняття проведено четвертого вересня.
У разі проведення здвоєних уроків (у тому числі семінарських занять) дата і тема кожного уроку (семінару) записуються окремо.
Усі записи щодо оцінювання різних видів діяльності та контролю роблять у формі називного відмінка: "зошит", а не "за зошит"; "І семестр", а не "за І семестр"; "практична робота", а не "за практичну роботу" тощо.
Оцінювання навчальних досягнень учнів здійснюється за 12-бальною системою (шкалою) і його результати позначаються цифрами від 1 до 12. Критерії оцінювання навчальних досягнень реалізуються в нормах оцінок, які встановлюють чітке співвідношення між вимогами до знань, умінь і навичок та показником оцінки в балах.
У разі неатестації учня робиться відповідний запис: н/а (не атестований(а)).
Учням, які за станом здоров'я зараховані до спеціальної групи з фізичної культури, при виставленні тематичних, семестрових та річного балів робиться відповідний запис: зар. (зараховано).
У випадках, коли учні звільнені за станом здоров'я від занять з фізичної культури, трудового навчання, навчального предмета "Захист Вітчизни", при виставленні тематичних, семестрових та річного балів робиться відповідний запис: зв. (звільнений(а)).
Учням, які прибули з інших країн та у поточному навчальному році вивчали українську мову, але їх навчальні досягнення не оцінювалися, при виставленні семестрових та річного балів робиться відповідний запис: вивч. (вивчав(ла)).
При оцінюванні кожного з видів мовленнєвої діяльності (українська мова, іноземні мови, мови національних меншин) оцінки виставляються та враховуються як поточні.
У графі "Зміст уроку" відповідно до календарного планування стисло записується тема уроку, контрольної, практичної, лабораторної роботи тощо.
У графі "Завдання додому" стисло записується його зміст (прочитати, вивчити напам'ять, повторити тощо), параграфи (сторінки) підручника, номери завдань, вправ тощо.
У випадку відсутності вчителя педагогічний працівник, який його заміняє, у графі "завдання додому" після запису домашнього завдання записує "заміна", прізвище, ініціали та засвідчує запис власним підписом.
У розділі III журналу "Облік проведення навчальних екскурсій та практики" вчитель записує дату і зміст проведення навчальних екскурсій, навчальної практики, що проводяться у терміни, визначені Міністерством освіти і науки України на ці види навчальної діяльності. Поруч із тематикою екскурсії вказується в дужках відповідна кількість годин її проведення.
2.2. Контроль за веденням класного журналу.
Перевірка керівником (заступником керівника) навчального закладу стану ведення журналу здійснюється протягом навчального року не менше 4 разів.
У розділі VIII "Зауваження до ведення журналу" керівник загальноосвітнього навчального закладу, його заступник та особи, уповноважені відповідними органами управління освітою, які мають право здійснювати контроль за діяльністю навчального закладу, записують зауваження до ведення журналу із зазначенням дати перевірки та, у разі необхідності, - термін усунення зауважень. Учитель ставить підпис і дату про ознайомлення із зауваженнями та, за необхідності, - відмітку про усунення недоліків.
Контроль за станом ведення класних журналів та збереженням їх як архівних документів покладається на керівника навчального закладу.
3. Оцінювання навчальних досягнень учнів
3.1. Загальні поняття.
Основними видами оцінювання навчальних досягнень учнів є поточне та підсумкове (тематичне, семестрове, річне), державна підсумкова атестація.
Оцінювання навчальних досягнень учнів здійснюється відповідно до критеріїв оцінювання навчальних досягнень учнів у системі загальної середньої освіти, затверджених наказом Міністерства освіти і науки України від 05.05.08 № 371.
Обов'язковому оцінюванню підлягають навчальні досягнення учнів з предметів інваріантної та варіативної складових робочого навчального плану закладу.
Не підлягають обов'язковому оцінюванню навчальні досягнення учнів з факультативних, групових та індивідуальних занять, які фіксуються в окремому (спеціальному) журналі.
З метою якісного оцінювання навчальних досягнень учнів та для забезпечення оптимальної організації виконання обов'язкових письмових робіт керівник навчального закладу (його заступник) складає графік проведення окремо на І та II семестри. Графік передбачає проведення, як правило, не більше однієї письмової контрольної роботи протягом навчального дня.
3.2. Виставлення оцінок до класного журналу.
Поточна оцінка виставляється до класного журналу в колонку з надписом, що засвідчує дату проведення заняття, коли здійснювалося оцінювання учня (учениці).
Тематична оцінка виставляється до класного журналу в колонку з надписом Тематична без дати.
При виставленні тематичної оцінки враховуються всі види навчальної діяльності, що підлягали оцінюванню протягом вивчення теми. При цьому проведення окремої тематичної атестації при здійсненні відповідного оцінювання не передбачається.
Якщо учень (учениця) був(ла) відсутній(я) на уроках протягом вивчення теми, не виконав(ла) вимоги навчальної програми, у колонку з надписом Тематична виставляється н/а (не атестований(а)).
Тематична оцінка не підлягає коригуванню.
Семестрова оцінка виставляється без дати до класного журналу в колонку з надписом І семестр, II семестр. Семестрове оцінювання здійснюється на підставі тематичних оцінок. При цьому мають враховуватися динаміка особистих навчальних досягнень учня (учениці) з предмета протягом семестру, важливість теми, тривалість її вивчення, складність змісту тощо.
Якщо учень (учениця) був(ла) відсутній(я) на уроках протягом семестру, у відповідну клітинку замість оцінки за І семестр чи II семестр виставляється н/а (не атестований(а)).
Семестрова оцінка може підлягати коригуванню. Скоригована семестрова оцінка виставляється без дати у колонку з надписом Скоригована поруч із колонкою І семестр або II семестр. Колонки для виставлення скоригованих оцінок відводяться навіть за відсутності учнів, які виявили бажання їх коригувати.
У триденний термін після виставлення семестрової оцінки батьки (особи, які їх замінюють) учнів (вихованців), які виявили бажання підвищити результати семестрового оцінювання або з певних причин не були атестовані, звертаються до керівника загальноосвітнього навчального закладу із заявою про проведення відповідного оцінювання, у якій мотивують причину та необхідність його проведення.
Наказом керівника загальноосвітнього навчального закладу створюється комісія у складі голови (керівник навчального закладу або його заступник) та членів комісії: голови методичного об'єднання, вчителя, який викладає предмет у цьому класі, а також затверджується графік проведення оцінювання. Коригування семестрового оцінювання проводиться не пізніше п'яти днів після подання заяви. У разі хвороби учня (учениці) чи інших поважних причин термін може бути подовжено.
Члени комісії готують завдання, що погоджуються на засіданні шкільного методичного об'єднання і затверджуються керівником навчального закладу. Завдання мають охоплювати зміст усіх тем, що вивчатися протягом семестру. Оцінювання проводиться у письмовій формі. Письмові роботи зберігаються протягом року.
На голову комісії покладається відповідальність за об'єктивність оцінювання та додержання порядку його проведення. Комісія приймає рішення щодо його результатів і складає протокол. Рішення цієї комісії є остаточним, при цьому скоригована семестрова оцінка не може бути нижчою за семестрову.
У разі, якщо учневі не вдалося підвищити результати, запис у колонку Скоригована не робиться.
За результатами оцінювання видається відповідний наказ керівника навчального закладу. Скоригована семестрова оцінка за І семестр виставляється до початку II семестру, за підсумками II семестру - не пізніше 10 червня поточного навчального року.
Підвищення семестрової оцінки учнями:
9-х класів - не дає їм права на отримання свідоцтва з відзнакою;
10-11(12)-х класів - не дає їм права бути претендентами на нагородження золотою "За особливі успіхи у навчанні" та срібною "За успіхи у навчанні" медалями.
Річна оцінка виставляється до журналу в колонку з надписом Річна без зазначення дати не раніше, ніж через три дні після виставлення оцінки за II семестр.
Річне оцінювання здійснюється на основі семестрових або скоригованих семестрових оцінок.
У разі коригування учнями оцінки за II семестр річна оцінка виставляється їм не пізніше 10 червня поточного року.
У випадку неатестації учня (учениці) за підсумками двох семестрів у колонку Річна робиться запис н/а (не атестований(а)).
Річна оцінка коригуванню не підлягає.
Виставлення оцінки з державної підсумкової атестації здійснюється у колонку з надписом ДПА без зазначення дати.
За бажанням випускників навчальних закладів системи загальної середньої освіти як державна підсумкова атестація можуть бути зараховані результати зовнішнього незалежного оцінювання, про що видається відповідний наказ керівника навчального закладу. У такому випадку результати зовнішнього незалежного оцінювання з конкретного предмета виставляються до журналу в колонку з надписом ДПА.
Прізвища учнів, які виявили бажання зараховувати результати зовнішнього незалежного оцінювання як державну підсумкову атестацію, до протоколів проведення державної підсумкової атестації з предмета не вносяться.
Учням, які не пройшли державну підсумкову атестацію, в колонку з надписом ДПА робиться запис н/а (не атестований(а)).
Випускникам, які звільнені від проходження державної підсумкової атестації, робиться запис зв. (звільнений(а)).
Учням, яким оцінка з державної підсумкової атестації переглядалася апеляційною комісією, за її результатами виставляється оцінка у колонку з надписом Апеляційна без дати.
3.3. Оцінювання навчальних екскурсій та навчальної практики.
Екскурсії, передбачені змістом навчальної програми, обліковуються на відповідних сторінках навчальних предметів класного журналу та можуть оцінюватися вчителем.
Відповідно до методичних рекомендацій щодо організації навчально-виховного процесу під час проведення навчальних екскурсій та навчальної практики учнів загальноосвітніх навчальних закладів (від 06.02.08 №1/9 061) навчальна практика оцінюється й обліковується на окремих спеціально відведених сторінках журналу.
Оцінки за навчальну практику та навчальні екскурсії виставляються в журнал окремим рядком і можуть враховуватися під час виставлення річних оцінок з відповідних предметів.
ЗРАЗОК ЗАПОВНЕННЯ СТОРІНОК ЖУРНАЛУ
Українська мова
